За системою образів і за функціями з подільським рушником споріднені «нафрамиці» (хусточки в перекладі з молдавської). Це квадратні (від 45 см до 55 см за розміром) куски домотканого (часто з фабричних ниток) полотна, які містять з двох протилежних кінців по три окремі візерунки.
Від «нафрамиць» дещо відрізняються «шервети» – такі ж за розміром хусточки з дещо відмінним характером орнаменту . Останній не складається з окремих візерунків, а є суцільним. Це безконечники різного виду. Хусточки вишивались вовною в техніці лиштва часто в поєднанні зі штапівкою.
До цієї ж образної системи належать вишиті намітки («нафра- ми») – куски полотна за розміром аналогічні рушникам. Тканина – домоткане полотно з тонких фабричних ниток. Візерунок вишитий, як правило, металізованими нитками. Побудова візерунків наміток дещо відмінна від рушника, зокрема немає багатоярус- ності. Візерунки рушників, «нафрамиць», «шерветів» і наміток складають одну орнаментальну систему, яка, до речі, близька до образів художнього ткання (килимів, залавників) і значно відрізняється від системи образів вишивки чоловічих і жіночих сорочок цього регіону.
ГЕОГРАФІЧНИЙ АРЕАЛ- Про географію подільського рушника судимо на підставі вивчення музейних матеріалів (ми дослідили фонди Музею українського народного декоративного мистецтва (Київ), Музею Івана Гончара (Київ), Національного музею історії України, Музею етнографії та художнього промислу (Львів), Одеського краєзнавчого музею), а також матеріалів власних польових досліджень (протягом останніх п’яти років побували в селах Клембівка, Стіна, Вільшанка, Дмитрашківка, Кукули, Болган, Студена Вінницької обл., с. Загнітків Одеської обл. та ін.). На жаль, на музейних зразках переважно зазначено тільки загальну назву регіону – Поділля, іноді – Східне
Поділля. Там же, де значаться конкретні координати, йдеться про Східне Придністров’я Вінничини – Могилів-Подільський, Ямпільський, Томаш нільський, Крижопільський, Піщанський райони. Крім того, цей рушник зустрічається в Колимському, Ананіївському та Балтському районах Одеської обл.
Ареал подільського рушника – це вузька смуга (20 – ЗО км) уздовж Дністра на Вінничині, яка дещо розширюється в Одеській обл. Відомо, що він також поширений у селах Придністров’я, які межують з названими районами Вінницької та Одеської областей.
Ми не знаємо, чи поширений він по той бік Дністра. Не з’ясовано, якою мірою заходить він у прилеглі райони Хмельницької обл. На основі власних польових досліджень ми схильні вважати центром його ареалу (принаймні на території України) Німанський район Вінницької області. У селі Студена ми знайшли понад сотню зразків цього рушника, багато з яких неповторні. Такого розмаїття ніде більше не помічено. Можна говорити про деяку відмінність у системі образів рушників з Могилів-Подільського, Ямпільського, Томашпільського районів від рушників Крижопільського і Німанського районів, а останніх — від рушників з Одеської області. Однак це той самий ареал, в якому панують ті самі техніки вишивання і багато спільних образів.
В асортименті нашого магазину великий вибір вишиванок, сорочка вишиванка це унікальна річ яка характерізує людину з її найкращого боку. Сорочки жіночі вишиті це спадок залишиний для нас прийдешнім поколінням.
«Нафрамиці» і «шервети» фіксуються, починаючи з с. Вільшанка Крижопільського району і далі вниз по течії Дністра. Намітки, вишиті металізованими нитками, поширені переважно в Хмельницькій області, про що свідчать фонди Музею етнографії та художнього промислу (Львів), але спорадично вони трапляються і на Вінниччині.
Перестали вишивати подільський рушник у селах у 60-ті роки XX ст. Відійшло домоткане полотно і вовняні нитки, а на фабричному полотні малюнок втратив свій традиційний вигляд і привабливість.